Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відпрягати — а/ю, а/єш, недок., відпрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. відпря/г, прягла/, прягло/; док., перех. Звільняти коней, волів тощо від упряжі … Український тлумачний словник
відпрягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підпрягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бичувати — I у/ю, у/єш, недок., перех. 1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати. 2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати. II у/ю, у/єш, недок. Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін … Український тлумачний словник
відпрягання — я, с. Дія за знач. відпрягати … Український тлумачний словник
відпрягти — див. відпрягати … Український тлумачний словник
підбичовувати — ую, уєш, недок., підбичува/ти, у/ю, у/єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. || перен. Допомагати йти кому небудь, нести, везти щось … Український тлумачний словник
підпрягання — я, с. Дія за знач. підпрягати … Український тлумачний словник
підпрягатися — а/юся, а/єшся, недок., підпрягти/ся, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Впрягати себе до упряжки на допомогу коням, тягловій худобі. || перен., розм. Братися допомагати кому небудь у чомусь. || розм. Втручатись у розмову, маючи на меті продовжити розмову… … Український тлумачний словник
підпрягти — див. підпрягати … Український тлумачний словник
